Головне меню
Головна
Мапа сайту
Новини
Про нас
Навчальні заклади району
Пошук по сайту
Веб-каталог
Накази та листи ВО
Файловий сейф
Лінки вузів
Статті відвідувачів
Фотогалерея
Друзі сайту
Наш форум
Гостьова книга
Державні закупівлі
Доступ до публічної ін-ції
Колегії ВО
Інклюзивна освіта
Реєстрація на чергу в ДНЗ
nakaz
Школа
Розробки уроків
Сценарії для вчителя
Методичні рекомендації
Наші реферати
Дитячі організації
Обдарована дитина
ЗНО
Нормативно-правова база
Завантажити софт
Для Інтернету
Робота з документами
Графічні пакети
Адміністрування
Системні утиліти
Додаткові лінки

Головна arrow Розробки уроків arrow Біологія arrow 7 клас. Значення голонасінних у природі та житті людини


7 клас. Значення голонасінних у природі та житті людини
Написав Лариса   

Тема. Значення голонасінних у природі та житті людини.

Мета. Пояснити значення різних рослин відділу Голонасінні для життя людини; особливе значення звернути на використання їх як лікарські рослини; сформувати поняття про голонасінних Червоної книги України.

Основні поняття і терміни: господарське значення, лікарські рослини, рослини Червоної книги.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць і гербарних зразків); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Обладнання таблиці із зображенням рослин відділу Голонасінні, гербарні зразки.

Тип уроку: урок-подорож.

Хід уроку

1.       Організаційний момент.

2.   Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Ви вже попереднього уроку частково дізналися про практичне значення рослин відділу Голонасінні. Завдання для учнів: наведіть приклади конкретних назв рослин цього відділу і розкажіть, що ви знаєте про використання їх людиною. Таким чином, ви бачите, що більшість із рослин відділу широко використовуються як матеріал для виготовлення будівельних конструкцій, різноманітних побутових виробів, сувенірів. Ці рослини у своєму складі містять різні речовини З характерним запахом. Сьогодні ми розширимо наші знання про значення голонасінних, звернувши особливу увагу на їхнє лікувальне

значення. А урок проведемо як уявну подорож поїзда, який їде нашою прекрасною країною і зупиняється в тих місцях, де можна з'ясувати значення рослин відділу Голонасінні,


План

1. Зупинка "Народознавча".

2.      Зупинка "Господарська".

3.      Зупинка "Лікарська".

4.      Зупинка "Червона книга".

3.       Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

                         Зупинка "Народознавча"

Сосна в житті українця

Сосна. Оспівана в піснях, опоетизована в легендах, вона завжди була поруч людського обійстя, а сосновий бір — своєрідною коморою для сільського мешканця. Коли наставала глибока осінь, а перший приморозок студив землю, бір одлунював людським голосом. Усім селом сходилися люди, щоб заготовити глиці. Дорослі та діти нагрібали цілі копиці опалої і за літо достиглої хвої. Нею утеплювали хати, прикривали копиці з насіннєвою картоплею, використовували для підстилки домашнім тваринам, топили в печі.

Соснова деревина легко піддається ручній обробці, зберігає тепло, не псується, а тому широко використовується в будівництві. Здавна з неї робили зруб, а з тонших дерев виготовляли крокви. Із соснових дощок робили стелю, підлогу, дах.

Майже все хатнє начиння було із сосни: мисник, вішалка, лави, пікна діжа, пороги. Про це стверджує така пісня:

Бувайте здорові, соснові пороги, де походили мої білі ноги.

Бувайте, бувайте, та не забувайте. Мене, молодого, щораз споминайте.

У новій тесовій хаті народжували дітей, господарі наживали усі необхідні пожитки, в тому числі й скриню, без якої не обходилася жодна родина. У скрині зберігали святковий та ритуальний одяг, інші речі побутового вжитку, при потребі її використовували як стіл. Дівчина, яка виходила заміж, обов'язково мала отримати від батьків як придане традиційну скриню. Народні майстри виготовляли її переважно із соснових дощок, бо саме це дерево найкраще оберігало від молі, його не точив шашіль.

А що вже казати про господарські прилаштунки: цебрики, діжки, всілякі барильця, бодні для зберігання збіжжя й муки. Все це виготов­лялося із соснового матеріалу. її сосни поліщуки робили довбані та дощані човни. Такі вироби найкраще відповідали потребам в умовах Полісся. Вони дуже легкі, іручні при транспортуванні на малих і в'юнистих річках. Соснові човни це потребують осмолу, не сиріють, довговічні.

Ще давні язичники віддавали сосні "пальму першості". Це дерево символізувало вічне життя, а тому біля нього влаштовували капища, відзначали тризни, робили жертвопринесення. Сосну висаджували на місці поховань (до речі, за давнім звичаєм труну, як правило, роблять тільки із соснових дощок).

Свідченням того, що сосна символізувала "дерево життя", є ряд звичаїв, які перейшли і в пізніші обрядодійства. Одне з таких — весільне гільце. За усталеним ритуалом, дружки напередодні весілля йшли до лісу, зрізували кучеряву сосонку, а в оселі молодої розкішно заквітчували, приспівуючи:

Ой до бору, дружечки, до бору, рубайте сосну здорову,

Трощіте її дрібніше, щоб вона горіла ясніше...

Здавна славилася сосна і в народній медицині. З лікувальною метою використовували бруньки, хвою, живицю, скипидар, каніфоль, дьоготь, пилок. Сосна виділяє в навколишнє середовище багато фітонцидів, активних навіть проти туберкульозної палички. Тому повітря в сосновому лісі не лише стерильне, а й виявляє протимікробну дію в дихальних шляхах.

Таким чином, сосна в людському повсякденні, крім побутово-ритуального, має ще й величезне господарське значення. В народі кажуть: "Поліщук без сосни, що козак без коня". Хата і все, що біля неї, тісно ув'язується із сосною: тини, загорожі, криниці, освітлення, опалення, засоби транспорту і багато іншого. Тож не випадково існує таке прислів'я: "Сосна годує, лікує, одягає та обігріває".

Ялина і сосна належать до найпопулярніших фітонцидних рослин. Як свідчать дослідження, в повітрі соснового бору мікроорганізмів у , 10 разів менше, ніж у березовому лісі. Соснові фітонциди, як правило, збільшують захисні сили організму. Соснове повітря тонізує його. Сосновими гілками колись обкурювали житлові приміщення під час епідемій.

ЗАГАДКИ,   ПРИКАЗКИ ТА ПРИСЛІВ'Я ПРО СОСНУ

•     Всяка сосна в своєму бору шумить.

•         Якщо багато соснових шишок — буде врожай ячменю, ялинових — ярових культур.

•         Гілки сосни піднімаються на суху сонячну походу, опускаються — на дощ.

•         Якщо виросли шишки на ялинах знизу — на ранні морози, а зверху — на пізні.

 

 

Зупинка "Господарська "

Повідомлення учнів про використання голонасінних у побуті, для будівництва, конструювання меблів і т.д.

Сосна цінується за високоякісну деревину. Соснові колоди і дошки — найкращий будівельний матеріал. З сосни та її відходів одержують багато сортів паперу, електроізоляційних матеріалів, виробляють спирт, оцет, шовк, целофан, пластмаси — усього понад 20 тис. різних найменувань виробів.

Кожна хвоїнка сосни — очищувач повітря. Сосна є джерелом кисню: 1 га 50-річного соснового лісу виділяє за рік 5,6 т кисню та понад 500 кг летких речовин — фітонцидів. Тому повітря в соснових лісах цілюще, майже позбавлене мікроорганізмів. У хвоїнках сосни міститься багато вітамінів. З кожного дерева збирають до 10 кг хвої, з якої можна добути 1 г каротину і 15 г вітаміну С.

Із сосни добувають скипидар, каніфоль, білкові дріжджі та багато інших корисних речовин.

Ялиця. Хвоя у ялиці м'яка і неколюча, має ніжний, приємний смолистий запах. Аромат хвої залежить від наявності в ній ефіру, борнеолу, який має бактерицидні властивості. Хвоя та молоді гілки ялиці містять ефірну олію, смолу, дубильні речовини, органічні кислоти, фітонциди. У хвої ялиці вітаміну С в шість разів більше, ніж у лимонах. В ялицевій олії міститься 30-45% борнеолу. Вона використовується для лікування різних хвороб, служить для виготовлення багатьох лікувальних препаратів, зокрема камфори. Лікувальні препарати з хвої мають значні біоактивні та бактерицидні властивості. Ними лікують виразки шлунка, опіки, обмороження, хвороби шкіри. Ялицевою ефірною олією лікують гіпертонію і стенокардію. Препарати з хвої використовуються в парфумерній промисловості, для виготовлення кіно - та фотоплівки, целулоїду, лаків, клею. З хвої виробляють кормові концентрати, в яких є велика кількість вітаміну С, каротину (провітаміну А).Модрина. Деревина модрини має високотехнічні якості. Вона дуже міцна і стійка до гниття. Будівлі з неї в Сибіру, Литві, Швейцарії, Польщі проіснували понад 300-500 років. У 1958 р. на Дунаї під час посухи, коли рівень води знизився, було виявлено модринові палі моста, який побудували римляни на початку II ст. н. є. Деревина виявилася незруйнованою.

Туя західна — гарне дерево з густою конічною кроною, короткими гілками і яскравою коричнево-червоною корою. Деревина туї грубоволокниста, м'яка, легка, але дуже міцна. Ця властивість і використовується у кораблебудуванні, а гарна деревина знаходить застосування у внутрішньому оздобленні приміщень. По всій території України її культивують як декоративну рослину.

Могутні фігури тигрів, слонів; ведмедів, крокодилів, оленів у висячих садах Семираміди формувалися не лише з тису. З цією метою використовувався і самшит вічнозелений. Стародавні греки і римляни вважали цю рослину дорогоцінним деревом. Гомер у 24-й пісні своєї незрівнянної "Іліади" описує ярма з гладкого самшитового дерева, які були накладені на биків Пріама, а римський поет Овідій оспівав у своїх віршах Мінерву, яка зробила з самшиту першу флейту. Деревина самшиту важка і тверда. З неї виготовляють більярдні, кулі. Ґудзики, ткацькі човники і навіть підшипники.

Ялиця дугласія. Вона має еластичну і тверду деревину, яка використовується у мосто- та вагонобудуванні. В Європі, зокрема у Криму, псевдотсугу (інша назва ялиці дугласії) вирощують як де­коративну рослину. її можна побачити у київському ботанічному саду. Середня висота цих рослин тут становить 28-30 м. На узбережжях Тихого океану висота дерев може сягати 100 м.

Деревина яловцю звичайного дуже стійка до  гниття і пошкодження комахами. Вона гарна, щільна, з характерним приємним запахом.  , З неї виготовляють штучний мармур, який неможливо відрізнити від справжнього. Використовують і для виготовлення різних сувенірів, посуду, сідел, ліків, олівців.

Зупинка "Лікарська"

 Значна кількість представників голонасінних є лікарськими рослинами. Розглянемо деякі з них: біоту східну, кипарис вічнозелений, сосну звичайну, тую західну, ялину європейську, ялицю білу, ялицю сибірську, яловець звичайний і яповець козачий.

Біота східна (родина Кипарисових) походить з Китаю. В Україні її вирощують у ботанічних садах і парках як декоративну рослину. Біота є рослиною неофіцинальною, тобто такою, що використовується в народній медицині. Препарати з листя біоти мають кровоспинні та в'яжучі властивості та застосовуються для лікування бронхіальної астми, кровохаркання, кишкових і маткових кровотеч.

Кипарис вічнозелений (родина Кипарисових) походить з Північного Ірану, Малої Азії, островів Егейського моря, Криту і Кіпру. В Україні вирощується як декоративна рослина в Криму. Використовується народною медициною для лікування подагри. Виділяє у повітря біологічно активні речовини, які позитивно впливають на людей із хворобами легень. Крім того, кипарис є надзвичайно гарною рослиною, тож споглядання на неї приносить велике естетичне задоволення, що разом із вдиханням фітонцидів сприяє зміцненню нервової системи.

Сосна звичайна (родина Соснових) росте на Поліссі, в північній частині Лісостепу. З бруньок сосни виготовляють препарати для лікування запалень верхніх дихальних шляхів, при бронхітах, хронічних запаленнях легень, при подагрі, ревматизмі, ниркокам'яній хворобі, водянці, запаленні жовчного міхура, а також для очищення крові. Приготований зі свіжих бруньок сосновий "мед" вживають при кашлі та як джерело вітаміну С, тобто як загальнозміцнювальний засіб. Відвар хвої сосни використовують як зовнішній засіб, для приймання ванн. Він є корисним для шкіри, загального зміцнення організму. Також із сосни отримують живицю, скипидар і дьоготь. Вони входять до складу різних мазей, що мають протимікробні та ранозагоювальні властивості.

Туя західна (родина Кипарисових) походить із Північної Америки. В Україні її культивують по всій території як декоративну рослину. Останнім часом у науковій медицині цю рослину не використовують. Раніше з настоянки свіжих пагонів туї готували комплексні препарати для лікування хвороб хребта, гортані тощо. В народній медицині тую західну використовують для лікування кровотеч, астми, хвороб нирок і печінки, запалення волосяних мішечків шкіри голови, виведення бородавок (посипають порошком, змащують настоями або свіжим соком).

Ялина європейська і ялиця біла (родина Соснових) поширені в лісах Карпат і широко культивуються по всій території України. Ялиця сибірська походить з Сибіру, але також добре росте як культивована рослина по всій території України. Використовуються в медицині фактично так само, як і сосна звичайна.

Яловець звичайний (родина Кипарисових) росте в підліску хвойних, рідше мішаних лісів в Карпатах і на Поліссі. Подекуди культивують в садах і парках як декоративну рослину. Настої з сушених плодів яловцю призначають при захворюваннях нирок і сечовидільних шляхів, ревматизму і подагри. Есенцію зі свіжих зрілих плодів використовують у гомеопатії.

Яловець козачий (родина Кипарисових) росте на вапнякових скелях Криму і на Закарпатті. В багатьох парках його культивують як декоративну рослину. Дуже отруйні властивості яловцю обмежують його терапевтичне застосування. Найчастіше з нього виготовляють мазі (втирають у волосисту частину голови при облисінні, змащують ділянки тіла, уражені коростою, паршею, лишаєм), настоянки (змащують бородавки) і порошок (присипають гнійні виразки).

Зупинка "Червона книга"

До Червоної книги України (1996) занесено сім видів рослин відділу Голонасінні. Якщо порівняти дані 1996 і 1980 року (попередній рік видання Червоної книги УРСР), то кількість видів даного відділу скоротилась на п'ять. Запитання до учнів: про що свідчить цей факт і які можуть бути ваші прогнози стосовно майбутнього цих рослин? До червонокнижних рослин належать: тис ягідний, сосна крейдяна, сосна Станкевича, яловець високий, яловець смердючий, модрина польська і сосна кедрова, або європейська (кедр).

Модрина польська (родина Соснові) є дуже рідкісною рослиною. Ендемічний вид. Росте тільки в Карпатах в гірському масиві Горгани в урочищах "Манява" (Івано-Франківська область) та "Кедрин" (Закарпатська область). Трапляється на гірських луках під верхньою межею лісу, на кам'янистих розсипах. Причиною зміни чисельності цієї рослини є інтенсивна господарська діяльність людини.

Сосна кедрова (родина Соснові) вважається рідкісним реліктовим видом. Трапляється тільки в Карпатах спорадично: відомо близько 10 місцезростань виду на гірських хребтах Горгани, Свидовець, Чорногора. Росте в гірському лісовому поясі Карпат й на верхній межі лісу, переважно на крутих кам'янистих схилах. Причиною зміни чисельності цієї рослини є також інтенсивна господарська діяльність людини.

Тис ягідний (родина Тисові) — рослина рідкісна, яка зникає через цінну деревину. Людина знищила мальовничі тисові гаї, які зеленіли в усі пори року в Карпатах і гірському Криму. У Карпатському державному заповіднику розташоване Угольське лісництво, в якому, за даними М.М. Барни (1962), на площі 10 гектарів серед скель збереглися декілька сотень дерев. До родини Тисові належать 4 роди і близько 20 видів. Тис широко розводять у парках. Він добре переносить забруднену атмосферу міст і підстригання.

Тис ягідний — це одне з найотруйніших дерев в Україні. Хвоя, кора і деревина його отруйні.

Сосна крейдяна (родина Соснові) зростає в басейні річки Сіверського Дінця на крейдяних відслоненнях, рідше на супіщано-карбонатних ґрунтах уздовж крутих берегів річок. Чисельність дуже незначна і постійно зменшується через вирубування зрілих дерев, випасання худоби, видобування крейди.

Сосна Станкевича (родина Соснові) стала рідкісною через рекреаційне навантаження, вирубування деревної рослинності, будівництва. Росте на південному березі Криму.

Яловець високий (родина Кипарисові) росте там само, де й сосна Станкевича — на крутих приморських схилах. Причини зміни чисельності такі ж. Тривалість життя — 600 років.

Яловець смердючий (родина Кипарисові). Трапляється лише на схилах гір Чорної та Малої Чучелі (Кримські гори). Чисельність постійно скорочується через випасання худоби, вирубування, недостатнє природне відновлення, слабку конкурентну здатність. Тривалість жит­тя — до 300 років.

4. Узагальнення і систематизація вивченого.

Виконання завдання практикуму. Заповніть таблицю.

Систематичне положення і значення голонасінних

Назва рослини

Родина, клас

Значення

 

 

 

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання.

Доповнити таблицю власною інформацією.

 


 


Додати коментар

:D:lol::-);-):-*:oops::cry::o:P:roll:


Захисний код
Оновити

< Попередня   Наступна >






 
 
 
(c) Відділ освіти Кіцманської районної державної адміністрації, 2007-2009
При використанні матеріалів сайту посилання на www.kts-osvita.org.ua обов'язкове!
Якщо є авторські претензії до матеріалів, то звертайтесь за адресою
розробка: Микола Платановський (nnovak [@] i.ua)